Чорний піар проти фізичних осіб: дискредитація людини та підрив репутації
1. Дискредитація людини: особиста та ділова репутація
Під чорним піаром проти фізичних осіб мається на увазі цілеспрямована робота з дискредитації людини. Вона може проводитися як в інтернеті, так і в офлайні.
Усе залежить від цілей проєкту, виду діяльності людини та інформації, яку необхідно донести до аудиторії.
Важливо розділяти ділову та особисту дискредитацію репутації. У першому випадку зачіпаються професійні якості та діяльність людини, у другому - факти її біографії або сімейні стосунки.
При особистій дискредитації можуть використовуватися відомості про судимість, зради, насильство в сім’ї або тиранію.
Відповідно, методи чорного піару різняться залежно від того, яку репутацію необхідно зачепити та яких результатів досягти.
Докладніше про саме поняття, види та загальні принципи можна прочитати в матеріалі «Що таке чорний піар: методи та приклади». Тут же йтиметься саме про дискредитацію людини, а не компанії або бренду.
2. Цілі чорного піару проти людини
Коли замовник звертається із завданням організувати чорний піар проти конкретної людини, на першому етапі ми визначаємо кінцеву мету.
Як правило, до замовлення чорного піару спонукають або особисті мотиви - образа чи конфлікт, або комерційний інтерес: усунення конкурента чи отримання іншої вигоди.
Від мети залежать методи чорного піару, цільова аудиторія та інформація, яку необхідно поширювати.
3. Дискредитація професійної та ділової репутації людини
Дискредитація професійної репутації - один із найпоширеніших варіантів. Найчастіше вона здійснюється через відгуки та думки людей, які взаємодіяли з людиною.
3.1. Дискредитація керівника через відгуки співробітників
Наприклад, якщо людина є керівником організації, робота зазвичай будується навколо публікації відгуків про компанію.
Це можуть бути відгуки колишніх або чинних співробітників, які згадують ПІБ керівника - об’єкта чорного піару.
У них може стверджуватися, що в компанії діє корупційна схема, яку очолює цей керівник.
Також керівника можуть звинувачувати в домаганнях, схилянні співробітниць до сексуальних стосунків або дискримінації колег.
Усе залежить від поставленої мети.
Відгуки дозволяють дискредитувати людину, оскільки формально вони публікуються про організацію. При цьому автор зазначає, що працювати в ній некомфортно саме через конкретного керівника.
Наприклад, керівник перешкоджає роботі, створює нездорову атмосферу в колективі, штрафує співробітників або іншим чином заважає нормальній діяльності.
Таким чином, людину очорнюють у відгуках колег або підлеглих, формально присвячених організації.
3.2. Дискредитація співробітника через негативні відгуки клієнтів
Якщо необхідно очорнити ділову репутацію співробітника конкретної організації, до відгуків колег і підлеглих додаються відгуки клієнтів, які співпрацювали з ним.
У них негативно описується його робота: зрив домовленостей, порушення строків, байдуже ставлення, відсутність зворотного зв’язку та ігнорування звернень клієнтів.
Зміст залежить від професійної діяльності людини.
Спочатку аналізується тематична ніша та вид діяльності, після чого визначаються негативні аспекти, із якими можуть стикатися клієнти.
Збирається інформація про проблеми, що виникали в клієнтів інших компаній за всю історію роботи в цій сфері.
Потім ці ситуації подаються як такі, що відбулися під час співпраці з конкретною людиною.
Для кожного виду діяльності формується власний набір негативних аспектів, які можуть використовуватися у відгуках про компанію зі згадуванням цього співробітника.
3.3. Чорний піар проти підприємців, блогерів і приватних фахівців
Подальші методи залежать від публічності людини та характеру її діяльності.
Якщо людина є співробітником компанії, застосовуються описані вище методи. Але якщо вона сама є директором, блогером, продавцем курсів, постачальником послуг або товарів, можливості для дискредитації ширші.
Зокрема, можна використовувати відгуки, але вже не про компанію, а безпосередньо про людину. Також її можуть звинувачувати в шахрайстві.
3.4. Приклад дискредитації репутації адвоката
Наприклад, за потреби дискредитувати репутацію адвоката від імені клієнта поширюються негативні відгуки про те, що адвокат шахраює, отримує гроші, не приходить на судові засідання та ігнорує клієнта, через що той стикається з проблемами.
Ще один поширений спосіб - публікація у ЗМІ інформації про те, що людина є шахраєм.
Наприклад, використовується історія обманутого клієнта.
Якщо потрібна локальна пошукова видача, припустімо, для адвоката, який працює в Нижньому Новгороді, на місцевих новинних сайтах публікується повідомлення про те, що житель міста став жертвою шахраїв, які пообіцяли йому певний результат, але не виконали зобов’язань.
4. Додавання людини до чорних списків
Ще один метод дискредитації репутації людини - це додавання її до різних чорних списків.
Існує величезна кількість чорних списків, які відрізняються за тематикою, професійною діяльністю та категоріями людей, інформація про яких розміщується.
4.1. Чорні списки керівників і директорів
Наприклад, існують чорні списки керівників і директорів, де співробітники можуть розміщувати негативні відгуки про своє начальство.
Частина відгуків публікується анонімно, частина - із зазначенням реальних імен. Але переважно подібні ресурси дозволяють співробітникам анонімно розповідати про негативний досвід роботи з конкретним керівником.
У таких відгуках можуть описуватися конфлікти, зловживання повноваженнями, нездорова атмосфера в колективі, порушення трудових прав та інші негативні моменти, пов’язані з діяльністю керівника.
По суті, це дозволяє дискредитувати професійну репутацію людини через відгуки її співробітників і підлеглих.
4.2. Чорні списки співробітників і шукачів роботи
Існують також чорні списки працівників, куди роботодавці можуть додавати недбалих співробітників або шукачів роботи.
Тому що насправді трапляється досить багато випадків, коли роботодавці стикаються з неадекватними шукачами роботи, які намагаються працевлаштуватися, використовуючи підроблені резюме, вказуючи неіснуючі попередні місця роботи або вигаданий професійний досвід.
Аналогічно бувають проблеми зі співробітниками, яких звільнили за якісь порушення або які пішли за власним бажанням, оскільки роботодавець із тих чи інших причин не міг звільнити їх за статтею.
Тобто існує дуже багато ситуацій, коли роботодавці стикаються з недобросовісними співробітниками та зазнають через це певних збитків.
Саме тому існують спеціалізовані чорні списки працівників, у яких розміщується інформація про подібних людей.
Ми самі раніше володіли ресурсом, що спеціалізувався на чорних списках співробітників, тому добре знайомі з цим форматом роботи.
4.3. Регіональні та тематичні чорні списки
Крім професійних чорних списків, існує величезна кількість регіональних і тематичних ресурсів.
Наприклад, чорний список Москви, чорні списки окремих міст, чорні списки продавців на Avito, шахраїв і представників різних професій.
Частина таких чорних списків є самостійними сайтами. Інші є окремими розділами сайтів відгуків, ресурсів із вакансіями або резюме.
Також існує величезна кількість спеціалізованих груп у соціальних мережах.
Наприклад, «Чорний список шахраїв Анапи» - група у ВКонтакті, де можна розміщувати повідомлення про людей або організації.
І подібних груп дуже багато. Практично для кожного міста, сфери діяльності або категорії людей можна знайти відповідні тематичні майданчики.
Тому при чорному піарі проти фізичних осіб використовуються різні чорні списки, які можуть бути залучені для поширення негативної інформації про людину.
4.4. Використання чорних списків для дискредитації конкретної людини
Тут усе знову ж таки залежить від діяльності людини, її біографії та попередніх місць роботи.
Аналізується професійна діяльність, встановлюються попередні роботодавці, вивчаються сфери, у яких людина працювала або провадила діяльність.
Якщо відомі компанії, у яких людина раніше працювала, то в чорних списках співробітників можуть з’являтися сфабриковані негативні відгуки нібито від імені цих роботодавців.
Якщо людина займалася якоюсь певною діяльністю або мала захоплення, то негативна інформація про неї може розміщуватися у відповідних профільних чорних списках, групах соціальних мереж і на форумах.
При цьому в подібних публікаціях зазвичай зазначається докладна інформація про людину, що дозволяє її ідентифікувати.
Це важливо, тому що негативний відгук має асоціюватися з конкретною людиною, а не з кимось іншим, у кого можуть бути аналогічні ім’я та прізвище.
Таким чином формується негативне інформаційне тло в інтернеті.
Коли хтось вводить ПІБ людини в пошукову систему, серед результатів з’являються сторінки, на яких вона фігурує в різних чорних списках.
І це вже може створювати проблеми при працевлаштуванні, призначенні на певну посаду, участі у виборах або здійсненні якоїсь професійної діяльності.
Тому що при перевірці людини роботодавцем або службою безпеки виявлятиметься інформація про її присутність у чорних списках.
4.5. Чорні списки боржників і мікрофінансових організацій
Ще один варіант - додавання людини до чорних списків, пов’язаних із боргами, кредитами та мікрофінансовими організаціями.
Тут дискредитація будується навколо створення негативної репутації людини як недобросовісного позичальника.
Тобто формується інформаційне тло про те, що людина постійно бере кредити в банках, звертається до різних мікрофінансових організацій і не повертає отримані гроші.
Публікуються відомості про те, що за нею нібито полюють колектори, що вона позичає гроші у знайомих і не повертає борги.
У таких публікаціях можуть з’являтися навіть нібито фотографії боргових розписок, договорів позики та інших документів, які подаються як докази існування заборгованості.
При цьому перевірити достовірність подібних документів звичайній людині досить складно. Особливо якщо вона не знає, як виглядає справжній почерк людини або її підпис.
У результаті при пошуку інформації за ПІБ людина може виявлятися не лише в чорних списках співробітників і керівників, а й у списках боржників, недобросовісних позичальників або людей, які нібито не виконують своїх фінансових зобов’язань.
Усе це формує додаткове негативне тло навколо її репутації та може впливати як на професійну діяльність, так і на особисті та ділові відносини.
5. Політичний чорний піар: дискредитація колишніх чиновників і політиків
Ще один приклад із практики пов’язаний із політичним чорним піаром.
Об’єктом був колишній сенатор, який уже перебував на пенсії. Через особисту неприязнь замовник вирішив організувати проти нього кампанію.
Дослідили факти його біографії. Одним із напрямів стала тема особистого майна, точніше - невідповідність офіційних доходів його вартості.
Із закритих реєстрів отримали відомості про зареєстровані автомобілі, будинки та земельні ділянки.
Оскільки раніше він обіймав державну посаду та подавав декларації про доходи, дані декларацій зіставили з майном, придбаним у відповідні роки.
Порівнювали заявлені доходи з вартістю придбаних об’єктів.
Вартість оцінювали за відкритими оголошеннями: наприклад, знаходили на Avito аналогічний автомобіль того самого року випуску та визначали його ціну.
Земельні ділянки оцінювали за площею, розташуванням і вартістю аналогічних ділянок у районі. Аналогічно оцінювали будинки.
Потім випустили серію статей і новинний відеоролик про те, що вартість майна перевищує легальні доходи людини в кілька десятків разів.
Матеріали поширювали у ЗМІ та соціальних мережах, формуючи суспільний резонанс навколо звинувачень у корупції.
При цьому не мало значення, що людина давно перебувала на пенсії. Важливою була подача: перебуваючи при владі, він нібито привласнив кошти, продовжує користуватися придбаними благами та уникнув правосуддя.
Потім поширювалися заклики притягнути його до відповідальності та засудити за корупцію.
Докладніше особливості такого напряму розкриваються в розділі сайту «Чорний PR проти політиків».
6. Поширення компромату на фізичних осіб і створення інфоприводу
Основну роль у чорному піарі проти людей відіграє поширення негативної та компрометувальної інформації. Цій темі присвячена також окрема послуга «Створення і злив компромату».
Якщо немає інформаційного приводу, раптова поява негативних відгуків і згадувань викликає підозру.
Тому важливим елементом чорного піару проти людей є створення інфоприводу.
Під цим мається на увазі формування події, якої насправді могло не бути.
Тут багато залежить від можливостей агентства, яке займається чорним піаром.
Інфоприводом може стати реальна подія з біографії людини: приховування судимості, конфлікт або скандал.
Якщо таких фактів немає, інфопривід створюється штучно.
Будь-яку інформацію можна опублікувати у ЗМІ, але без підтверджень її легко спростувати.
Наприклад, звинувачення людини в алкоголізмі може призвести до досудової претензії, скарги хостингу або редакції, після чого публікацію видалять.
У результаті вона не досягне необхідного ефекту.
6.1. Створення інфоприводу для поширення компромату
Створення інфоприводу часто передбачає дії в офлайні.
Наприклад, організовується скандал.
В одному з випадків із практики знаходили дівчину, яка зверталася до правоохоронних органів із заявою про спробу зґвалтування або погрози.
За обмеженого бюджету та роботи проти маловідомої людини це міг бути пост в інтернеті від імені ймовірної потерпілої.
Також поширювалися відомості про те, що людина втекла з місця злочину або ДТП чи ледь не збила пішохода.
Інший варіант - найняти актора, який при свідках вимагатиме від об’єкта чорного піару повернути борг або виплатити аліменти.
Зміст залежить від об’єкта. Чоловіка можуть представити домашнім тираном, неплатником аліментів або невірним чоловіком.
Можна найняти актрису, яка представиться його коханкою та зв’яжеться з його дружиною.
Також можна зателефонувати на роботу від імені адвоката дружини та з’ясувати розмір зарплати, факт звільнення або інші відомості, заявивши, що людина приховує доходи та не платить аліменти.
Таким чином можна створити безліч інфоприводів проти будь-якої людини. Питання полягає лише у виборі сценарію.
6.2. Створення інфоприводу через псевдожурналістське розслідування
Один із поширених методів - одночасно звинуватити людину в протиправних діях і правоохоронні органи в бездіяльності.
Наприклад, у ЗМІ публікується інформація про те, що мешканці будинку скаржаться на те, що відбувається в певній квартирі: організацію притону, продаж наркотиків або інші порушення.
Стверджується, що звернення до дільничного не дають результату, оскільки він нібито отримує винагороду та покриває власника квартири.
Потім проводиться псевдожурналістське розслідування. Журналісти повідомляють, що власником квартири є конкретна людина - об’єкт чорного піару, раніше нібито помічений у протиправних діях.
Публікуються інтерв’ю із сусідами, яких насправді не було. Натомість складається перелік запитань і відповідей від їхнього імені, що підтверджують поширювані звинувачення.
Матеріал розміщується в місцевих новинах, після чого поширюється в соціальних мережах, новинних групах, групах оголошень і на форумах.
Це дозволяє створити видимість доказової бази, оскільки сам факт публікації у ЗМІ використовується як підтвердження звинувачень.
Аналогічні інформаційні матеріали можуть подаватися у форматі журналістського розслідування або новинного відеосюжету.
7. Дискредитація людини в офлайні
Дискредитація в офлайні - окремий напрям, що потребує індивідуального підходу до кожного випадку. Тут робота виходить за межі публікацій і пошукової видачі. Більше про напрям - на сторінці «Офлайн-методи чорного піару».
7.1. Приклад чорного піару на ґрунті особистої помсти
В одному випадку потрібно було дискредитувати людину в певному районі міста. Причиною були особиста неприязнь і бажання замовника помститися.
Піарники запропонували поширити інформацію про те, що людина є збоченцем і педофілом.
Спочатку біля дитячих майданчиків, супермаркетів, парковок, на стовпах і зупинках розмістили листівки з його фотографією.
Заголовок містив попередження про те, що в районі нібито з’явився педофіл.
У тексті стверджувалося, що при зустрічі з цією людиною поруч із дитиною слід прогнати його та звернутися до поліції.
Також описувалися вигадані випадки спроб заманити дитину до квартири або автомобіля та дотиків до інтимних частин тіла.
Листівки поширювалися в районі проживання людини.
Уночі на його автомобілі фарбою написали слово «педофіл».
Потім підключили соціальні мережі: районні та міські новинні групи, групи оголошень, барахолки, спільноти батьків, шкільні чати, форуми та інші майданчики.
Там поширювалися відомості про те, що людина є педофілом, і описувалися вигадані випадки його ймовірних домагань до дітей.
Також стверджувалося, що проти нього намагалися порушити кримінальну справу, але він нібито відкупився або уникнув відповідальності через брак доказів.
Основний розрахунок робився на тривогу серед батьків.
Під вигаданими жіночими профілями публікувалися повідомлення про те, що людина роздавала дітям цукерки та часто перебувала біля школи або дитячого майданчика.
Для цього створювалися фіктивні акаунти із зазначенням міста проживання об’єкта чорного піару, від імені яких поширювалися подібні історії.
Так йому формували репутацію педофіла.
Потім телефонували на його роботу та від імені журналістів просили прокоментувати чутки. У співробітників запитували, чи помічали вони підозрілу поведінку, як людина поводиться на роботі та які особисті якості має.
Фактично співробітників опитували спеціально найняті люди, які представлялися журналістами.
Метою було донести звинувачення до колег і керівництва, створивши додаткові проблеми на роботі.
Таким чином, дискредитація проводилася не лише за місцем проживання, а й у професійному оточенні людини.
8. Підставляння як метод дискредитації репутації людини
Ще один метод дискредитації - підставляння.
Воно може здійснюватися як в інтернеті, так і в офлайні.
8.1. Підставляння через створення фальшивих акаунтів у соціальних мережах
Найпростіший варіант підставляння в інтернеті - копіювання фотографій людини та створення сторінок від її імені в соціальних мережах, на тематичних сайтах і сайтах знайомств.
Потім дискредитація здійснюється через дії з цих акаунтів.
Наприклад, щоб представити чоловіка таким, що зраджує дружині, створюється профіль на сайті знайомств, де він нібито спілкується з іншими жінками.
До профілю завантажуються його фотографії, після чого сторінка видається за справжню.
У листуванні він нібито може надсилати інтимні фотографії, які насправді належать іншій людині.
Подібні дії часто спрямовані проти неповнолітніх.
Від імені об’єкта або копії його акаунта неповнолітнім можуть пропонувати гроші за секс або інтимні фотографії, схиляти їх до інших дій.
Це створює інформаційний привід і провокує реакцію батьків або самих дітей.
Також можуть виготовлятися скриншоти та поширюватися відомості про нібито аморальну поведінку людини.
8.2. Дискредитація жінок через підроблені анкети на сайтах знайомств та ескорт-послуг
Той самий метод застосовується проти жінок.
Від імені жінки створюються анкети на сайтах знайомств та ескорт-послуг, а також оголошення з її фотографіями.
Це формує видимість доказів того, що вона самостійно розміщує такі оголошення та пропонує ескорт-послуги.
Потім може бути опублікована новина про те, що іноземець звернувся до поліції після того, як повія нібито напоїла його, пограбувала та заразила венеричними захворюваннями.
При цьому в нього, крім фотографії та номера телефону, нібито немає іншої інформації про жінку.
Журналіст нібито встановлює її особу за номером телефону, публікує фотографії та посилається на анкети й зображення, знайдені на профільних сайтах.
Таким чином, анкети, спочатку створені для дискредитації жінки, використовуються як доказ її ймовірної діяльності у сфері ескорт-послуг.
8.3. Чому спроби виправдатися можуть посилювати негатив
Людині практично неможливо довести свою правоту.
Коли вона намагається пояснити, що це не вона і її підставили, аудиторія може сприймати такі заяви з іще більшою недовірою.
Вступаючи в інформаційну боротьбу та намагаючись захиститися, вона фактично сприяє поширенню негативу, оскільки актуалізує тему та привертає до неї більше уваги.
9. Накрутка негативних пошукових підказок за ПІБ
Ще один метод дискредитації репутації фізичної особи - це накрутка пошукових підказок за ПІБ.
Що це таке?
Коли в пошуковому рядку будь-якої пошукової системи вводиться якийсь запит, пошуковик пропонує додаткові підказки до цього запиту.
Наприклад, якщо ввести ПІБ людини і це відома особистість, то пошукова система пропонуватиме додаткові слова: біографія, концерти, особисте життя, сім’я, бізнес тощо.
Це дозволяє уточнити пошуковий запит і зробити видачу релевантнішою.
На основі цього механізму в чорному піарі застосовується метод, коли до ПІБ людини додаються негативні пошукові підказки.
Що мається на увазі під негативними?
Наприклад, візьмімо якогось Іванова Івана Івановича. Коли людина вводить його ПІБ, то після накрутки пошукових підказок пошуковик починає пропонувати додаткові запити:
- Іванов Іван Іванович суд
- Іванов Іван Іванович шахрай
- Іванов Іван Іванович кримінальні справи
- Іванов Іван Іванович скандал
- Іванов Іван Іванович розшук
І ще до того, як людина отримає будь-які результати пошукової видачі, вона вже розуміє, що ця особистість є скандальною і, м’яко кажучи, не особливо хорошою, раз щодо неї пропонуються такі пошукові підказки.
Це найпростіший варіант подібного методу.
Головне, що не обов’язково навіть поширювати якісь новини. Достатньо просто накрутити пошукові підказки.
Але якщо все ж проводиться досить серйозна піар-кампанія проти людини, то під кожну таку негативну пошукову підказку додатково публікуються статті на новинних сайтах, створюються пости в соціальних мережах, додаються коментарі, де фігурують ПІБ людини та відповідне негативне формулювання.
Таким чином, після того як користувач введе ПІБ людини, він побачить негативні пошукові підказки.
Йому стане цікаво, він перейде за однією з них, наприклад за запитом «Іванов Іван Іванович шахрай», і відразу побачить пошукову видачу, у якій буде цілий набір сайтів, де Іван Іванович згадується як шахрай.
Докладніше про пошукові запити, видимість публікацій і роботу з результатами пошуку - на сторінці «Робота з пошуковою видачею».
10. Дискредитація репутації людини через номер телефону
Наступний спосіб чорного піару проти фізичної особи пов’язаний із її номером телефону.
Наприклад, створюється сайт, доменне ім’я якого збігається з номером телефону людини.
Що це означає?
Ми можемо зареєструвати домен, наприклад, із номером 7-906-123-4-2-4-5.
Тобто реєструється домен, що збігається з номером телефону людини. Можуть використовуватися різні доменні зони: .com, .org, .net та інші.
Далі на цьому домені розміщується негативна інформація безпосередньо про людину, якийсь компромат.
І коли люди вводять у пошукову систему номер телефону цієї людини, на першому місці може з’явитися саме цей сайт, де розміщена негативна інформація про власника номера.
Ефект від цього насправді досить великий.
Тому що дуже багато людей шукають в інтернеті згадки номера телефону, відомості про його реєстрацію та про те, кому він належить.
Навіть коли людина знає, кому належить номер телефону, вона все одно може шукати за ним додаткову інформацію.
І це один зі способів чорного піару.
10.1. Розміщення оголошень із номером телефону об’єкта чорного піару
Також існує розширення цього методу, коли номер телефону людини використовується як контактний для різних оголошень.
Під цим номером розміщуються оголошення на різних дошках оголошень, у групах, на форумах, де пропонуються якісь послуги.
При цьому сама людина не має жодного стосунку до розміщення цих оголошень.
Тобто в межах піар-кампанії співробітники агентства чорного піару самостійно розміщують різні оголошення, вказуючи в них номер телефону об’єкта.
І коли люди починають телефонувати за цим номером, по-перше, людина не розуміє, про що йдеться.
По-друге, вона починає грубити, говорити, що ви помилилися, що вона не надає таких послуг, тощо.
Як мінімум це її дратує.
Як максимум з’являється додаткова доказова база про те, що людина нібито є шахраєм.
Тому що можна розмістити оголошення з її номером телефону, а далі вже публікувати відгуки про те, що люди намагалися щось купити, переказували гроші за якісь послуги, але при цьому нічого не отримали.
І в цих відгуках зазначається, що переказ здійснювався через Систему швидких платежів за цим номером телефону.
Таким чином, людині створюється додаткове негативне тло як за самим номером телефону, так і за історією оголошень, у яких цей номер фігурував.
10.2. Дискредитація підприємця через номер телефону, що використовується для оплати
Тут є й зворотний бік.
Наприклад, людина продає якісь товари або послуги та справді приймає платежі через Систему швидких платежів, використовуючи свій номер телефону.
Вона просто дає клієнту номер телефону та каже: «Ось, переказуйте сюди 100 рублів».
І, відповідно, коли створюється домен, що збігається з цим номером телефону, на якому зазначається, що власник цього номера є шахраєм, люди бачать цю інформацію та відмовляються переказувати йому гроші.
Тому що вважають, що він шахрай, і при цьому вже бачать нібито докази шахрайства у вигляді негативних відгуків.
Таким чином, дискредитація через номер телефону може зачіпати не лише особисту репутацію людини, а й безпосередньо її комерційну діяльність.
11. Дискредитація через біографію та професійні профілі людини
Наступний метод чорного піару використовується переважно проти публічних осіб, директорів, власників підприємств, відомих особистостей і просто значущих персон, наприклад великих бізнесменів.
Як правило, у цих людей є біографія, яка розміщена на різних ресурсах.
Наприклад, це може бути біографія співробітника з описом його професійних досягнень на сайті компанії.
Або ж існують професійні сайти, такі як LinkedIn, де розміщені резюме цієї людини.
Також є спеціалізовані сайти, на яких розміщуються біографії людей.
І ось береться реальна біографія людини, до якої додаються негативні факти.
Наприклад, про те, що людина має судимість, була замішана в корупційному скандалі або звільнена з якоїсь роботи за статтею, за звинуваченням у розкраданні, корупційних зв’язках або участі в якихось корупційних схемах.
Тобто, по суті, до біографії додаються будь-які негативні моменти, які можна вигадати стосовно цієї людини.
При цьому факти з біографії найчастіше навіть не потребують доказів.
Тому що коли люди шукають біографію людини та знаходять її на спеціалізованих ресурсах, вони завжди думають, що вона перевірена, що вона точна, що інформація отримана з достовірного джерела.
І часто, коли журналісти пишуть статті, якісь відомості про людину вони беруть із загальнодоступних біографій, навіть не перевіряючи їх.
І ось це один із найоптимальніших методів додавання вигаданих негативних моментів до біографії людини.
Утім, можна використовувати навіть не вигадані факти.
Насправді в багатьох людей є хоча б один факт із біографії, який вони намагаються приховати або про який намагаються не розповідати, не виносити його в публічне поле.
Можна використати цей факт для того, щоб активно поширювати його та надавати йому розголосу.
11.1. Поширення негативної біографії на спеціалізованих сайтах
Додатково до поширення негативних фактів сама змінена біографія розміщується на всіляких сайтах.
Є багато сайтів, де можна розмістити біографію безкоштовно. Є великі ресурси, які розміщують біографії на платній основі.
Але загалом за наявності бюджету та бажання можна розмістити дуже багато неперевірених біографій на всіляких авторитетних ресурсах і таким чином сформувати першоджерела.
Тобто якщо нам потрібно опублікувати якийсь негатив про людину в офіційному ЗМІ, ми можемо використати біографію людини як першоджерело.
Наприклад, якщо потрібно поширити інформацію про те, що людина має судимість.
Це може бути актуально при роботі проти політиків, акціонерів або інших людей, яких необхідно дискредитувати перед якоюсь подією, особливо якщо наявність судимості є забороною на здійснення певної діяльності, зайняття посади або вступ до партії.
У такому випадку до біографії додаються дані про псевдосудимість, після чого змінена біографія розміщується на різних ресурсах.
Далі вже у ЗМІ поширюється інформація про те, що людина має судимість, але при цьому намагається зайняти якусь посаду, балотуватися кудись або приховує факт судимості.
І як першоджерело зазначається біографія, розміщена на спеціалізованому сайті, де написано, що людина справді має цю судимість.
Аналогічним чином можуть згадуватися відомості про якісь судові справи, позови тощо.
11.2. Використання біографічних сайтів як першоджерела для ЗМІ
При цьому для багатьох ЗМІ наявність такого першоджерела буде доказовою базою, і вони не стануть перевіряти саму біографію.
Тому що, по-перше, дані про судимості є закритими.
Тобто звичайна людина не може просто подати запит і дізнатися, чи має інша людина судимість. Це конфіденційна інформація.
Саме тому при прийнятті на роботу або в інших випадках у людей вимагають довідку про відсутність судимості.
Така довідка видається безпосередньо самій людині або відомості надаються за запитами уповноважених правоохоронних органів.
Тому перевірити наявність судимості в іншої людини звичайному громадянину практично нереально.
І журналісти, які писатимуть матеріал у ЗМІ, можуть просто використовувати сторонній сайт із біографією як першоджерело інформації.
При цьому, як передбачається в такій схемі, вони повністю знімають із себе юридичні ризики.
Тому що коли їм надійде досудова претензія за розміщення наклепу, адже людина справді не має жодної судимості, вони посилатимуться на те, що дані про судимість були взяті з іншого ресурсу.
Відповідно, людині пропонують розбиратися вже безпосередньо із цим ресурсом.
Сам ресурс може досить швидко й оперативно видалити відомості про судимість із біографії після надання довідки про відсутність судимості.
Але проблема полягає в тому, що це лише один ресурс.
А найчастіше змінена біографія розміщується на величезній кількості сайтів.
Кількість ресурсів із такими біографіями може сягати 30–50.
Тобто все залежить від бюджету компанії, яка займається чорним піаром.
І тут уже людині буде дуже складно доводити, що вона не судима.
12. Інші методи чорного піару та приклади з практики
У цій статті розглянуто методи дискредитації людини через відгуки, чорні списки, компромат, інсценовані інформаційні приводи, біографічні публікації, соціальні мережі, пошукові підказки та номер телефону.
Окремі напрями докладно представлені на сайті: створення і злив компромату, поширення компромату, журналістські розслідування, робота з пошуковою видачею, офлайн-методи чорного піару і політичний чорний PR.
Усі основні напрями зібрані в каталозі послуг; реальні історії - у розділі «Приклади робіт».