Чорний піар: що це таке, методи, приклади та підхід нашого PR-агентства

1. Що таке чорний піар: методи дискредитації, цілі та вплив на репутацію

Для початку розберімо саме поняття.

У багатьох чорний піар асоціюється з чимось брудним і незаконним. Найчастіше його пов’язують із політикою, зірками, відомими людьми та гучними скандалами. Тому, коли говориш про те, що чорний піар можна застосувати не лише проти політика або знаменитості, а й проти звичайної, нічим не примітної людини, невеликої компанії або конкурента в бізнесі, багато хто цьому дуже сильно дивується.

Насправді чорний піар - це не завжди щось погане або незаконне.

По суті, чорний піар - це створення негативного образу людини, компанії або політичної партії. А дискредитація та підрив репутації - це вже одні з методів досягнення мети. Але навіть не стільки штучне створення негативу, скільки спосіб оприлюднити негативні факти.

А ось звідки беруться ці негативні факти, як збирається компромат, які використовуються методи чорного піару та де проходить межа між законним поширенням інформації й брудними методами - це вже окреме питання.

Про превентивні заходи окремо розповідаємо в матеріалі «Захист організації від чорного піару».

2. Агентство чорного піару: чим ми відрізняємося від інших і як вирішуємо завдання клієнтів

У розумінні нашого агентства чорний піар - це не просто створення та поширення негативної інформації про людину, компанію або політика. Це насамперед інструмент вирішення конкретних завдань, спосіб боротьби з опонентами та конкурентами, у якому можуть використовуватися зовсім різні методи.

По суті, чорний PR може включати інформаційні атаки, репутаційні кампанії, поширення компромату, журналістські розслідування та безліч інших напрямів роботи.

І ось тут починається головна відмінність нашого агентства від конкурентів.

Коли до нас звертається клієнт по чорний піар, ми не пропонуємо йому стандартні, шаблонні послуги, які використовуються практично всіма PR-агентствами. Ми насамперед намагаємося зрозуміти, яку саме проблему клієнт хоче вирішити та які методи справді допоможуть досягти потрібного результату.

Тому що до нас звертаються не по чорний піар. До нас звертаються з проблемами, які потрібно вирішити.

І проблеми ці можуть бути зовсім різними.

Наприклад, у людини виник конфлікт із кимось, і їй потрібно допомогти вирішити цей конфлікт. І цілком можливо, що методи, які ми запропонуємо для вирішення її проблеми, взагалі не матимуть жодного стосунку до чорного піару.

Тобто, по суті, ми просто узагальнюємо це поняття. І тут уже йдеться радше про певну підміну понять, тому що ми не пропонуємо чорний піар у його вузькому розумінні.

Ми пропонуємо комплексне вирішення завдання, а не просто послуги зі створення та поширення негативу.

Залежно від ситуації ми розробляємо індивідуальну стратегію роботи, яка може включати безліч методів, способів і напрямів. Можливо, частина з них справді належатиме до чорного піару, а частина - до зовсім інших видів діяльності.

Усе дуже індивідуально.

І насамперед наша відмінність полягає саме в комплексному підході. Ми не обмежуємося стандартними інформаційними атаками, публікаціями негативних відгуків або розміщенням компромату у ЗМІ.

Ми пропонуємо вирішення завдання із залученням усіх доступних методів і найчастіше з використанням нестандартних та інноваційних підходів, які більшість конкуруючих агентств просто не можуть запропонувати через обмежений набір послуг, фахівців і можливостей.

Тобто для нас чорний піар - це не окрема послуга, а один з інструментів досягнення поставленої клієнтом мети.

3. Методи чорного піару: у політиці, бізнесі та проти фізичних осіб

Важливо розуміти, що методи чорного піару багато в чому залежать від того, проти кого проводиться робота і яке саме завдання необхідно вирішити. Універсальних рішень тут немає, тому що в кожному випадку використовуються зовсім різні підходи, інструменти та способи впливу на репутацію.

Наприклад, якщо йдеться про компанію, то тут на перший план виходять її ділова репутація, відносини з клієнтами, конкурентами та партнерами. Якщо ж об’єктом чорного піару стає конкретна людина, методи залежатимуть від обставин особистого або професійного конфлікту. А політичний чорний піар має свої особливості, які відрізняють його від решти напрямів.

Тому всі методи та послуги чорного піару можна умовно поділити на три основні напрями:

І ось тут уже зовсім змінюється підхід. Тому що методи, які можуть застосовуватися проти бізнесу, далеко не завжди підходять для роботи проти фізичної особи. А в політиці, навпаки, нерідко поєднуються одразу кілька напрямів чорного піару.

3.1. Чорний піар у політиці: методи, напрями та особливості

Якщо йдеться про політику, то тут більшість методів чорного піару вже давно відомі, багаторазово застосовувалися на практиці та встигли зарекомендувати себе. Тому часто немає сенсу викручуватися і вигадувати щось нове, якщо існують перевірені способи роботи.

Але в політичного чорного піару є одна важлива особливість.

Як правило, чорний піар проти політиків охоплює одразу кілька напрямів - від дискредитації самої людини до інформаційних кампаній, що зачіпають її ділові зв’язки та політичну діяльність.

Чому так?

Тому що, коли йдеться про чиновника або депутата, його діяльність часто не обмежується лише політикою. Він може бути колишнім бізнесменом, співпрацювати з різними компаніями, мати ділових партнерів або отримувати підтримку від комерційних організацій.

Тому політичний чорний піар нерідко є поєднанням одразу кількох видів репутаційних кампаній.

Перший напрям - чорний піар проти фізичної особи.

Тут негатив формується безпосередньо навколо особистості чиновника або депутата, його біографії, професійної діяльності, публічних вчинків і висловлювань.

У поле зору можуть потрапляти його родичі, колеги, ділові партнери та інші люди з найближчого оточення, якщо їхня діяльність пов’язана з подіями, що розглядаються.

Тобто інформаційна кампанія навколо одного політика може зачіпати ціле коло осіб, пов’язаних із його особистою та професійною діяльністю.

Другий напрям - чорний піар проти компаній та організацій.

Йдеться про бізнес, із яким політик безпосередньо пов’язаний: компанії, що належать йому або його діловим партнерам, організації, які надають йому фінансову підтримку, та інші комерційні структури.

Тут уже перетинаються політичний чорний піар і методи конкурентної боротьби в бізнесі. Публікації про ймовірні порушення, конфлікти інтересів або сумнівні ділові зв’язки здатні завдати шкоди діловій репутації не лише самого політика, а й пов’язаних із ним організацій.

Третій напрям - безпосередньо політичний чорний піар.

Сюди належать передвиборні інформаційні кампанії, політична агітація, медійні скандали, публікація компромату, розіграші та інші методи інформаційного впливу, пов’язані з політичною діяльністю та виборчим процесом.

На відміну від звичайного чорного піару проти фізичної особи або компанії, тут додатково виникає питання суспільного сприйняття політика, його репутації серед виборців і впливу негативних публікацій на передвиборну кампанію.

Таким чином, чорний піар у політиці - один із найширших і найкомплексніших напрямів, де одночасно перетинаються дискредитація людини, підрив ділової репутації організацій, журналістські розслідування, поширення компромату та безпосередньо політичні інформаційні кампанії.

Саме тому робота з політичною репутацією може включати практично всі напрями PR, інформаційної та аналітичної роботи, які є в нашому агентстві.

3.2. Робота з конкурентами: антиреклама та усунення конкурента з ринку

Якщо йдеться про конкурентну боротьбу, то тут уже зовсім інший підхід. Насамперед ми маємо розібратися, як влаштований бізнес конкурента, у якій ніші він працює, звідки отримує клієнтів і на чому взагалі заробляє гроші.

Тому що, погодьтеся, методи роботи проти великого промислового підприємства та невеликого інтернет-магазину будуть зовсім різними. Те, що ефективне в сільському господарстві, може взагалі не працювати у сфері послуг.

Тому ми не пропонуємо клієнту відразу розміщувати негативні відгуки або замовляти публікації у ЗМІ. Спочатку ми повністю вивчаємо бізнес конкурента, його особливості, сильні та слабкі сторони, можливі репутаційні ризики і лише після цього визначаємо, які методи чорного піару справді має сенс використовувати.

Уся наша робота з конкурентами зазвичай поділяється на п’ять основних етапів:

  1. Розробка стратегії.
  2. Вивчення бізнесу та підготовка матеріалів.
  3. Антиреклама та робота з діловою репутацією конкурента.
  4. Робота в офлайні.
  5. Юридична робота та звернення до контрольних органів.

Якщо під час розслідування виявляються конкретні порушення, ми можемо підключати юридичний супровід, готувати звернення до відповідних державних органів, взаємодіяти з редакціями ЗМІ та супроводжувати подальше висвітлення результатів офіційних перевірок.

Таким чином, інформаційна робота може отримати продовження вже у правовій площині.

І тут важливо розуміти, що всі п’ять напрямів не обов’язково мають використовуватися одночасно.

У кожному конкретному випадку ми розробляємо індивідуальну стратегію. Іноді для вирішення завдання достатньо журналістського розслідування та кількох публікацій. В інших ситуаціях потрібна комплексна робота із залученням фахівців із зовсім різних сфер.

Причому така стратегія цілком може складатися із законних методів і взагалі не передбачати того брудного чорного піару, з яким зазвичай асоціюється ця послуга.

Докладніше всі етапи, методи та особливості роботи ми описали на окремій сторінці: «Як прибрати конкурента з ринку: послуги чорного піару з роботи з конкурентами».

3.3. Дискредитація людини: чорний піар проти фізичних осіб

Якщо ж це робота проти фізособи, проти конкретної людини, то тут якраз немає стандартних методів. Дискредитація людини в таких ситуаціях залежить від обставин конкретного конфлікту.

Тобто все дуже індивідуально.

Для кожного конкретного випадку завжди розробляється конкретне вирішення проблеми залежно від того, чого хоче людина.

Тобто якщо людина хоче просто зіпсувати, наприклад, ділову репутацію якогось керівника, начальника, підлеглого - ну, усе, що пов’язане з роботою, - то це одні послуги й одні методи. По суті, це підрив ділової репутації і професійного іміджу.

Якщо ж ідеться про щось унікальне, що не пов’язане з роботою, а пов’язане з особистою діяльністю людини, її особистим життям, якимись аспектами її життя, то тут політ фантазії практично не обмежений.

Тут ми застосовуємо креатив і, як правило, завжди працюємо нестандартно, так, щоб досягти мети.


4. Послуги чорного піару: чим наше агентство відрізняється від конкурентів

4.1. Чому чорний піар без доказів часто не працює

Чому ми говоримо, що чорний піар - це не завжди незаконні методи? Тому що отримання та поширення негативної інформації може здійснюватися цілком легальними способами, особливо коли йдеться про реальні факти, які можна підтвердити документами та доказами.

І ось тут якраз відіграють роль досвід, професійні можливості PR-агентства та його підхід до роботи.

І саме в цьому полягає одна з наших головних відмінностей від конкурентів.

Як правило, невеликі рекламні та PR-агентства, що пропонують послуги чорного піару, складаються лише з кількох людей. Найчастіше це копірайтер і менеджер, які можуть написати практично будь-який текст і домовитися про його розміщення в якихось низькопробних ЗМІ, телеграм-каналах або соціальних мережах.

І вони вже вважають себе гуру чорного піару, тому що можуть вигадати будь-який наклеп, написати кілька негативних статей, розмістити негативні відгуки та поширити все це в інтернеті.

Але проблема в тому, що якість такої роботи часто виявляється вкрай низькою.

Написати наклеп нескладно. Значно складніше зробити так, щоб негативній інформації повірили і вона справді завдала шкоди діловій репутації.

Адже якщо негативні публікації не мають жодної доказової бази, їх досить легко оскаржити. Такі матеріали можуть бути видалені після звичайних скарг, досудових претензій або за рішенням суду.

І навіть якщо антиреклама та поширення компромату спочатку дадуть якийсь результат, цей ефект може виявитися дуже короткочасним.

Чому?

Тому що люди далеко не завжди вірять усьому, що написано в інтернеті.

Навіть якщо до потенційного клієнта, партнера або знайомого дійде негативна інформація про людину чи компанію, він може насамперед подивитися на докази, яких просто не буде. Потім зверне увагу на ресурс, де розміщена публікація, і зрозуміє, що це якийсь низькопробний сайт, якому особливо довіряти не варто.

Ну а головне, що аудиторія подібних ресурсів часто досить невелика. Тому навіть масове розміщення негативних публікацій і відгуків не гарантує, що інформація справді дійде до потрібної аудиторії.

І тут виникає ще одна проблема, про яку багато агентств чорного піару чомусь забувають.

Неякісний чорний піар може не лише не завдати шкоди репутації, а й, навпаки, підвищити довіру до людини або компанії, проти яких він спрямований.

Через певний час об’єкт репутаційної атаки може спростувати звинувачення, домогтися видалення наклепу та публічно довести свою непричетність до того, у чому його звинувачували.

І тоді весь чорний піар обертається вже на його користь.

Про людину говорять ще більше, вона отримує додаткову увагу аудиторії, демонструє свою правоту і тим самим підвищує рівень довіри до себе.

Тобто, по суті, замість дискредитації людини або підриву ділової репутації компанії виходить зовсім протилежний ефект - безкоштовна реклама.

Адже в людей може скластися цілком логічне враження: якщо про нього пишуть стільки поганого, але при цьому нічого не можуть довести, отже, він справді комусь заважає. І, можливо, усе це просто спроба гірших конкурентів або суперників прибрати його з ринку.

І виходить, що замість усунення конкурента йому власноруч зробили рекламу.

4.2. Комплексна репутаційна кампанія замість простого поширення негативу

Ми ж у своїй роботі створення та поширення негативу зводимо, по суті, лише до одного напряму у величезній комплексній кампанії з чорного піару.

Що це означає для нас?

Це означає, що ми не обмежуємося тим, щоб вигадати якийсь наклеп і написати його в тексті, тому що це дуже легко.

Ми самі шукаємо доказову базу. Це пошук інформації, перевірка фактів, аналіз документів і джерел.

Тобто можливості нашого агентства дають змогу, по-перше, отримувати дані із закритих баз, до яких мають доступ лише слідчі.

Ми активно співпрацюємо зі співробітниками МВС, як чинними, так і колишніми.

Залучаємо приватних детективів, адвокатів, наших людей у слідчих органах для того, щоб отримувати всіляку інформацію: досьє, закриті податкові дані, дані про правопорушення, майно, перетин кордону.

Усе те, що про вас знають держава та правоохоронні органи.

Усю цю інформацію ми можемо вільно отримати.

І далі, маючи на руках цю інформацію, ми вже можемо складати стратегію роботи якісніше, ніж компанії, які просто щось вигадують, висмоктуючи з пальця.

4.3. Пошук інформації та створення доказової бази

Друга відмінність - це створення доказової бази.

Тобто крім того, що ми отримуємо інформацію, ми можемо створювати доказову базу.

Під створенням доказової бази мається на увазі, що в нас достатня кількість фахівців досить вузького профілю, які можуть зробити будь-яке відео, будь-яку фотографію, будь-яку виписку. У нашому розумінні чорний піар тут не зводиться до написання тексту.

Аж до того, що ми можемо реєструвати юрособи, створювати сайти, групи в соцмережах.

Ми працюємо з величезною кількістю сайтів відгуків і засобів масової інформації, а також з архівами.

І під час створення доказової бази ми не обмежуємося інтернет-публікаціями.

Ми можемо проводити роботу в офлайні.

Ми залучаємо людей у різних містах для того, щоб вони зробили потрібну нам роботу.

Наприклад, провели опитування, сходили кудись, зробили фотографії, зняли відео.

І ось тут якраз починається те, чого більшість конкуруючих агентств запропонувати просто не можуть.

4.4. Приклад журналістського розслідування: перевірка заводу депутата

Яскравий приклад - коли в нас був проєкт про те, що завод одного з депутатів незаконно зливає відходи.

Ми спочатку провели журналістське розслідування, під час якого вийшли на колишніх співробітників цього заводу, поговорили з ними, взяли в них інтерв’ю.

Заплатили їм гроші за те, що вони дали нам контакти чинних співробітників.

Поговорили з чинними співробітниками, заплатили їм гроші за те, що вони злили нам інформацію про реальне місцезнаходження труби - незаконної труби, через яку зливаються відходи в каналізацію.

Тобто ми залучили людей, які пішли на це місце, відкопали цю трубу і повністю все зафіксували.

І далі в нас на руках уже була доказова база, якої не було навіть у тих, хто проводив перевірки на території заводу.

Ось це і є приклад повноцінної роботи, коли ми не обмежуємося тим, що хтось написав в інтернеті, а проводимо власне розслідування та отримуємо інформацію безпосередньо на місці.

4.5. Журналістські розслідування та робота поза інтернетом

Якщо ж ми не знаходимо якихось негативних аспектів, які можемо застосувати в роботі, то можемо провести додаткове журналістське розслідування, залучаючи ті ресурси, які недоступні компаніям-конкурентам. Тут уже важливі польові розслідування, інтерв’ю та робота з першоджерелами.

Тому що більшість агентств, які зараз пропонують чорний піар, якраз є інформаційними агентствами.

Тобто вони звикли працювати з інтернетом, із написанням публікацій, із поширенням публікацій.

Але вони повністю виключають будь-яку роботу в полі. Журналістські розслідування в такому форматі потребують роботи з людьми та первинними матеріалами.

А в нас можливості значно ширші.

4.6. Створення відеовідгуків, відеорепортажів, новинних сюжетів і компромату

Ще одна наша перевага - власні можливості зі створення фото- та відеоматеріалів.

У нас добре розвинені відділи фото- та відеомонтажу, є дві власні редакції, які займаються виробництвом відеосюжетів, своя телестудія та професійні монтажери.

Тому ми можемо самостійно знімати й випускати відеовідгуки, відеорепортажі, журналістські розслідування та новинні відеосюжети.

Але тут важливо розуміти ще одну особливість чорного піару.

Компромат не обов’язково шукати. Компромат можна створити.

Причому для створення компромату не завжди потрібна наявність реальних негативних епізодів у біографії людини або діяльності компанії.

У брудному чорному піарі трапляються й жорсткіші методи: постановочні фотографії, інсценовані відеосюжети, фотомонтаж та інші способи фабрикації компрометуючих матеріалів.

Яскравим прикладом є наш кейс зі створення компромату в сауні.

І ось тут ми якраз переходимо від звичайних журналістських розслідувань, збору інформації та поширення негативу до зовсім іншого напряму - брудних методів чорного піару, у яких компромат не знаходять, а штучно створюють із нуля. І в цьому наше агентство є лідером.


5. Брудні методи чорного піару, підрив репутації та наслідки

Тепер головне питання: коли ж чорний піар передбачає брудні методи?

Ось тут мета виправдовує засоби.

Насправді найчастіше в роботі ми пропонуємо клієнтам досить широкий набір засобів і методів, які можуть допомогти вирішити завдання.

Найчастіше ми намагаємося використовувати якраз легальніші, чистіші методи для того, щоб не залишити опоненту шансів на опір.

Тому що чим більше брудних методів ви використовуєте, тим більше шансів, що з того боку почнеться протидія і вона матиме успіх.

5.1. Репутаційні ризики: чому об’єкт не повинен стати жертвою?

Дуже важливо під час роботи не зробити об’єкт вашої роботи жертвою.

Тобто він має бути якраз монстром.

Тобто мета роботи - створити образ такого ось монстра, налаштувати проти нього громадськість, налаштувати проти нього ті групи аудиторії, на які орієнтований цей чорний піар.

Чи то його клієнти, друзі, знайомі, чи виборча аудиторія, його виборці.

Але важливо не переходити межу, щоб людина раптом не стала жертвою, щоб вона не стала об’єктом, якому почнуть співчувати.

Тому що, коли ви обливаєте людину брудом, завжди є певна межа.

Межа, до якої люди накопичують негатив, виливають свій негатив на об’єкт чорного піару.

Але коли ви переходите цю межу, вони починають йому банально співчувати.

5.2. Коригування стратегії та моніторинг суспільної реакції

Тобто тут важливо розуміти, що, коли будується стратегія з чорного піару, вона не завжди є остаточною.

У процесі роботи завжди аналізуються реакції аудиторії, аналізуються наслідки тих дій, які були застосовані. Такий моніторинг суспільної реакції допомагає враховувати репутаційні ризики.

І залежно від реакції вже ухвалюються рішення: робити кампанію жорсткішою для досягнення ефекту чи, навпаки, пом’якшувати її.

Ось коли легальні, стандартні методи вже не працюють, наприклад, коли ви поширюєте якийсь компромат, а цей компромат або швидко видаляється, або не дає потрібного результату, то крім інформаційної кампанії вже підключаються жорсткіші види чорного піару, які якраз є не зовсім законними та досить брудними з моральної точки зору.

Але в конкретному випадку вони можуть виявитися дієвішими.

Що ж мається на увазі?

Тут теж можна виділити кілька видів.


6. Створення і злив компромату: як ми фабрикуємо фотографії, відео та відгуки

Тепер перейдімо до жорсткіших і брудніших методів чорного піару, які ми можемо використовувати у своїй роботі.

Перший напрям - це створення компромату з нуля.

Тобто тут ідеться вже про банальну фабрикацію. Коли ми не знаходимо реальних негативних фактів, ми можемо штучно створити компрометуючі матеріали, які зовні виглядатимуть як справжні докази.

Для цього можуть використовуватися постановочні фотографії, змонтовані відеозаписи, вигадані відгуки та навіть цілі псевдожурналістські розслідування.

По суті, ми створюємо штучну доказову базу, формуючи враження, що людина або компанія справді вчинили ті дії, у яких їх звинувачують.

І тут важливо розуміти, що для створення такого компромату зовсім не обов’язкова наявність реальних негативних епізодів в об’єкта нашої роботи.

Щоб було зрозуміліше, наведу кілька прикладів таких методів чорного піару.

6.1. Приклад № 1. Компромат на нареченого перед весіллям

Потрібно скомпрометувати нареченого перед весіллям, але при цьому чоловік абсолютно чистий, не зраджує.

Ми орендуємо сауну, у якій проходить парубоча вечірка, встановлюємо приховані камери відеоспостереження.

Далі парубоча вечірка проходить у стандартній обстановці, без жінок. Наречений чистий.

Але наступного дня ми приводимо до цієї сауни актора, який дуже схожий на нареченого, знімаємо його зі спини з повіями або з якоюсь голою дівчиною, де вони обіймаються, цілуються.

Далі створюється звичайний фотомонтаж, і ці фотографії видаються за реальні.

Відрізнити підробку при цьому досить складно, тому що фотографії зроблені зі спини, з досить великої відстані, на приховані камери й мають низьку якість.

За допомогою фотомонтажу до фотографій з актором додаються реальні кадри з парубочої вечірки, де присутні друзі нареченого. На відео також з’являються дівчата.

І таким чином штучно створюється компромат на нареченого.

Або ж на депутата.

Тобто цей метод дуже популярний у піар-кампаніях проти чиновників, коли ось такі фото та відео створюються на потрібних людей без наявності в них зв’язків із повіями, тобто без факту зради.

Тобто це створення компромату з нуля. У цьому й полягає сенс запиту «зробити компромат», коли вихідних негативних фактів немає.

Це яскравий приклад роботи в полі.

Це ось такий брудний метод, який найчастіше застосовується в політиці або проти фізосіб.

6.2. Приклад № 2. Дискредитація компаній через відгуки та псевдорозслідування

Другий приклад - коли компромат потрібно створити на якусь компанію або організацію.

Тут ще простіший метод - це написання негативних відгуків від імені нібито колишніх або чинних співробітників.

Тобто це найпростіше, що, у принципі, зараз пропонує більшість агентств, які саме цим і оперують.

Трохи складніший метод - це публікація у ЗМІ якогось псевдожурналістського розслідування, де вигадані факти намагаються видати за реальну доказову базу. По суті, це дискредитація організації через ЗМІ та негативні публікації.

Ще складніший метод - це відеовідгуки.

Наприклад, якщо потрібні негативні відгуки про якийсь товар або послугу, то через спеціальні сайти залучають людей, які на відео критикують товар або якусь компанію, представляючись її клієнтами.

Як правило, таким відеовідгукам більше довіряють, тому що на них видно обличчя людини і всі думають, що вона справді є клієнтом компанії.

Або ж залучаються псевдожертви, які в соцмережах поширюють інформацію про те, як вони стали жертвами цієї компанії, стверджують, що компанія є шахрайською.

По суті, це залучення таких ось псевдоклієнтів.

І це якраз один із найпопулярніших зараз і найлегших брудних методів чорного піару проти компаній.

6.3. Приклад № 3. Створення скарг від клієнтів: репутаційна атака на компанію

Є ще витонченіший спосіб роботи проти компаній, який потребує вже певної підготовки. Це приклад того, як чорний піар виходить за межі звичайних публікацій.

Це створення реальних скарг і реального невдоволення з боку реальних клієнтів компанії.

Як усе це працює і чому потрібна підготовка?

Для початку окуповуються ресурси компанії - чи то сайт, група або сторінка з товарами та послугами компанії.

Підміняються номери телефонів, контактні форми.

Тобто основне завдання, яке стоїть перед піарником у цьому випадку, - це залучити реального клієнта цієї компанії, але перенаправити його на підроблені ресурси.

Таким чином, співробітник PR-агентства може вже працювати з реальним клієнтом компанії.

Далі вже справа техніки.

Цьому клієнту надаються реквізити, реальні реквізити компанії, за якими він здійснює оплату.

Але при цьому, звісно, йому не надаються жодні послуги, тому що компанія взагалі про цього клієнта не знає.

Звідки надійшли гроші та що це за гроші, там теж особливо не здогадуються.

А клієнт, який переказав гроші, по суті, не отримує послугу.

І ось тут ми вже маємо реального незадоволеного клієнта, який справді готовий скаржитися, готовий іти до правоохоронних органів, до Росспоживнагляду, готовий писати негативні відгуки та підтверджувати факт купівлі.

І ось тут уже відбувається створення реальної доказової бази, тому що в людини є справжня банківська виписка про те, що вона оплачувала послуги за цими реквізитами.

Тобто в неї є всі чеки, і вона реально не отримала послугу.

І це, у принципі, такий метод, коли ми підставляємо компанію.

Із тим самим успіхом цей метод застосовується і проти звичайних фізосіб, які надають послуги, - тих самих майстринь манікюру, організаторів якихось тренінгів в Інстаграмі, блогерів та інших.

Тобто від їхнього імені запускаються якісь акції або пропонуються послуги, які вони насправді не надають.

Приймаються оплати із зазначенням їхніх реальних реквізитів.

І тут, по суті, підстрахуватися практично ніяк не можна.

Тобто компанія не може захиститися, тому що вона навіть не здогадується про те, що відбувається.

Єдине, що вона може робити, - оперативно повертати гроші покупцям, намагаючись вирішити це питання.

Але все одно, як то кажуть, осад залишається.

Навіть коли людині повернули гроші, вона все одно могла вже залишити відгуки, могла написати скарги.

А завдання піарника, який займається чорним піаром, - оперативно розтрубити всюди інформацію про те, що компанія обманює людей і що люди пишуть на неї скарги.

Усе.

Ось такий ось один із брудних методів чорного піару.


7. Чорний PR і зрив роботи компанії: DDoS-атаки та злами

7.1. DDoS-атаки, злами сайтів і порушення робочого процесу

Також до брудних методів чорного піару можна віднести різні види робіт зі зриву звичайного робочого процесу компанії.

Тобто, наприклад, якщо компанія залежить від сайту, то застосовуються DDoS-атаки, хакерські атаки на сайт.

І тут можна навести ще один приклад із нашої практики.

7.2. Прибрати компромат: конфлікт із сайтами відгуків і видалення негативу

До нас звернувся клієнт, у якого виникла проблема з негативними новинами та відгуками про себе.

Ціла низка сайтів відгуків почала публікувати статті з негативним змістом про нього та вимагати гроші за їх видалення. Так деякі власники ресурсів намагаються заробити на компроматі та його видаленні.

При цьому суми були настільки космічними, що платити просто не мало сенсу.

Плюс, коли спробували оплатити видалення інформації на одному сайті, вона відразу ж почала копіюватися на інших сайтах. Прибрати компромат таким способом не вдалося.

І таким чином із клієнта спробували зробити дійну корову.

Оскільки люди з того боку були неадекватні, то намагатися якось із ними домовитися, знайти компроміс було безглуздо.

Тому було ухвалено рішення діяти проти них такими самими брудними методами.

Спочатку була спроба вирішити питання за допомогою правоохоронних органів.

Але оскільки власники сайтів перебували на території іншої, ворожої країни, вони почувалися безкарними.

Тому ми залучили хакерів, які щодня зламували їхні сайти, розміщували на них заборонену інформацію.

Після цього надсилалися скарги на ці сайти хостерам, до Роскомнагляду та ФСБ.

Зрештою ми домоглися того, що ФСБ просто конфіскувала ці домени та повністю припинила роботу сайтів, на яких публікувалася негативна інформація.

Таким чином, ми вирішили завдання клієнта з використанням ось таких не зовсім законних, але дуже дієвих методів у вигляді хакерських атак на сайти.


8. Чорний піар у політиці: брудні методи та фейкові відеосюжети

У політиці ж брудні методи застосовуються ще частіше.

І вони насправді ще жорсткіші.

8.1. Зрив передвиборних дебатів за допомогою підробленого новинного сюжету

Один із найжорсткіших прикладів брудного чорного піару - історія зі зривом передвиборних дебатів між двома кандидатами на посаду мера.

Перед вирішальними виборами нам поставили завдання зірвати дебати, у яких мали брати участь два конкуруючі політики.

У цьому сценарії ми використали досить жорстокий метод - сфабрикований новинний відеосюжет, який нібито щойно вийшов в ефір відомого федерального телеканалу.

У сюжеті повідомлялося, що донька одного з кандидатів кілька годин тому потрапила до реанімації та померла від передозування наркотиків.

Ба більше, у відеосюжеті стверджувалося, що дівчина неодноразово проходила лікування в реабілітаційних центрах, приймала антидепресанти, а однією з версій її смерті був суїцид. Нібито вона навмисно прийняла велику дозу наркотиків і лікарських препаратів, запивши все це алкоголем.

Ми забезпечили, щоб опонент побачив цей запис незадовго до початку дебатів. Усе виглядало так, ніби трагічну новину щойно повідомили по федеральному телебаченню.

Для людини вже досить похилого віку звістка про смерть власної доньки стала справжнім шоком.

Він навіть не запідозрив, що відеосюжет був підробкою, а його донька насправді жива й здорова.

У результаті кандидат не зміг взяти участь у дебатах. І лише за кілька годин, коли йому вдалося додзвонитися до доньки, він зрозумів, що став жертвою жорстокого обману.

Але дебати на той момент уже були зірвані.

Ось це один із прикладів того, наскільки далеко можуть заходити брудні методи чорного піару. Тут уже йдеться не просто про поширення компромату або дискредитацію репутації, а про цілеспрямований психологічний вплив на людину.


9. Агентство чорного піару: моральні та юридичні обмеження

І тут виникає логічне питання: які ж методи чорного піару може реалізувати наше агентство, а які - ні через певні моральні та юридичні норми?

9.1. Агентство як інструмент: аналогія з молотком

Тут слід провести аналогію.

По суті, наше агентство є інструментом.

Як його застосовувати - вже вирішує сам замовник.

І вся відповідальність за застосування тих чи інших методів лежить безпосередньо на замовнику.

Щоб було зрозуміліше, можна взяти для прикладу молоток.

Тобто молоток є інструментом.

Але хтось може використовувати молоток для забивання цвяхів, а хтось - для того, щоб убити людину.

І в тому, і в іншому випадку молоток є інструментом.

Але молоток не несе відповідальності за дії людини, у чиїх руках він перебуває.

Так і наше агентство.

Ми можемо реалізувати різні варіанти, методи, можемо надати клієнту матеріали, створити йому доказову базу, створити компромат на людину, можемо зробити все для досягнення мети.

Але рішення про використання тих чи інших методів та інструментів уже залишається безпосередньо за замовником.

9.2. Законні методи та індивідуальні рішення клієнтів

Як правило, зі свого боку ми намагаємося переконати замовника використовувати легальні методи. Тобто чорний піар сам по собі не означає обов’язкового застосування незаконних способів.

Ті, які досить складно спростувати, ті, які дієві.

Але, як то кажуть, клієнт завжди правий, і ми все ж намагаємося певною мірою догодити клієнту.

І якщо клієнту потрібно щось специфічніше, ми можемо йому це дати, якщо це не виходить за межі закону та не створює ризиків для наших співробітників або нашої репутації.

Зміст статті